кокологія
КОКОЛОГІЯ
Кокологія (від япон. кокоро — «свідомість», «дух», «душа», «відчуття» і грецьк. логос — «вчення») — низ¬ка психологічних ігор, призначених для того, щоб розкрити емоційні й поведінкові особливості учнів. Творцем кокології є Ісаму Сайто, професор універ¬ситету Ріссі, автор кількох психологічних бестселе¬рів. Генеральним продюсером проекту виступив Та-дасіко Нагао.
Нещодавно виповнилося 10 років із дня вихо¬ду першої книги з кокології — збірника серії тестів, складених в ігровій невимушеній формі, які не пре¬тендують на серйозність і тим вигідно відрізняють¬ся від багатьох тестів (менше спокус «вирахувати» правильну відповідь або «підігнати» її під «хороше» значення, створюючи приємне враження про себе). У цих тестах головне — уява, що допомагає доповни¬ти, добудувати, домалювати пропонований сюжет, а отже, й інтерпретувати психологічний стан людини. Правила гри
1. Учасник повинен відповідати перше, що спадає йому на думку.
2. Не потрібно намагатися вгадувати відповіді.
3. Необхідно бути чесним із самим собою.
4. Не можна забігати наперед.
5. Потрібно спостерігати за реакцією людей (включаючи власну).
6. Треба намагатися зберігати свою свідомість від¬критою.
«Синій птах»
Одного разу синій птах зненацька влітає у вікно вашої кімнати й потрапляє в пастку. Щось у цьому заблукалому птасі приваблює вас, і ви вирішуєте за¬лишити його в себе. Але, на ваш подив, наступно¬го дня птах змінює колір із синього на жовтий! Цей дуже незвичайний птах змінює кольори щоночі — на ранок третього дня він яскраво-червоний, а на чет¬вертий день стає зовсім чорним. Якого кольору птах, коли ви прокидаєтеся на п’ятий день?
• Птах не міняє колір, він залишається чорним.
• Птах повертається до свого початкового синьо¬го кольору.
• Птах стає білим.
• Птах стає золотим.
Пояснення:
Птах, що влетів до кімнати, — символ удачі, він змушує непокоїтися про те, що щастя буде нетрива¬лим. Реакція учасника демонструє те, як він реагує на труднощі й невизначеність у реальному житті.
Ті, хто сказав, що птах залишився чорним, сприй¬мають життя песимістично і схильні вважати, що, якщо ситуація одного разу погіршилася, то вона вже ніколи знову не нормалізується.
Ті, хто сказав, що птах знову став синім, — прак¬тичні оптимісти, які вірять у те, що життя — це су¬міш гарного й поганого, тому не варто боротися із цією реальністю. Такі люди сприймають неприєм¬ності спокійно й дозволяють життю тривати без за¬йвого занепокоєння та стресу. Такий погляд дозво¬ляє благополучно переносити хвилі нещасть і не да¬вати їм здолати себе.
Ті, хто відповів, що птах став білим, під тиском поводяться спокійно й рішуче. Вони не витрачають час на хвилювання та нерішучість, навіть коли ситуа¬ція розвивається не на їхню користь.
Тих, хто сказав, що птах став золотим, мож¬на описати словом «безстрашний». Однак потрібно пам’ятати, що межа між безстрашністю й безрозсуд¬ністю дуже тонка.
«Під блакитним небом»
Уявіть собі чисте блакитне небо без жодної хма¬ринки. Одна лише думка про це має хоч трохи поліп¬шити настрій людини. Тепер подивіться очима свідо¬мості на навколишній ландшафт. Яка з перелічених нижче картин найбільше заспокоює й розслабляє вас?
• Біла засніжена рівнина.
• Блакитний морський простір.
• Укриті зеленню гори.
• Поле, що поросло жовтими квітами.
Пояснення:
Блакитний колір має здатність заспокоювати. На¬віть якщо просто уявити собі якусь картину в блакит¬них тонах, то можна відчути, як пульс уповільнюєть¬ся, а дихання стає глибшим. Інші кольори також ма¬ють певне значення. Картина, яку учасник намалю¬вав у своїй уяві, розкриває прихований талант, що ховається в глибинах спокійної свідомості.
Білу засніжену рівнину «бачать» люди, які з першо¬го погляду розуміють ситуацію й розплутують склад¬ну проблему без доказів чи пояснень. Вони прони¬кливі та рішучі, і навіть трохи провидці.
Блакитний морський простір уявляють люди, які мають талант до побудови міжособистісних взаємин.
Укриті зеленню гори «бачать» люди, які мають дар експресивного спілкування, завжди можуть підібрати потрібні слова, щоб висловити свої почуття.
Поле, що поросло жовтими квітами, бачать люди, яких можна назвати джерелом знань і творчості, які сповнені ідеями й мають безцінний потенціал.
«Солодощі для ласунів»
Усі ми знаємо казку про дітей, які заблукали в лісі і там натрапили на їстівний будиночок із кондитер¬ських виробів. І навіть знаючи про те, що це пастка, споруджена хитрою відьмою, ми не можемо засуджу¬вати голодних дітей, які починають потихеньку тяг¬нути в рот дверні ручки з печива, вікна з льодяників і щедро посипану цукровою пудрою черепицю. Та й хто з дітей (так само як і з дорослих) зміг би встояти перед такою спокусою? Уявіть собі, що ви теж заблу¬кали в темному лісі і вже починаєте відчувати муки голоду, коли несподівано натрапляєте на смачний на вигляд котедж. Уважно оглянувши прилеглу до нього територію на випадок, якщо це чергова витівка злої відьми, ви ковтаєте слину в передчутті бенкету. Як ви розправитеся з цими ласощами?
• Я б почав їсти все підряд.
• Я б намагався скуштувати якомога більше різних сортів солодощів.
• Я б знайшов найсмачнішу деталь і їв би тільки її.
• Узагалі-то я не дуже люблю солодке. Я б надав перевагу асорті з хрустких смажених горішків.
Пояснення:
Солодке і все те, чим можна поласувати на ходу, — це їжа, яка не потребує кулінарної обробки і може вживатися в будь-який час дня і ночі. Перш ніж ви встигаєте збагнути, що й до чого, вона вже виявля¬ється у вашому шлунку. Так само ми заводимо нові знайомства без жодного наміру, хоча це, звичайно, не означає, що наші підсвідомі переваги не відігра¬ють у цій справі певну роль. На підсвідомому рівні ваша тактика поїдання їстівного котеджу збігається з підходом до вибору друзів і питань дружби.
Я б почав їсти все підряд.
У спілкуванні з людьми ви завжди проявляєте аб¬солютну чесність і відкритість. Завдяки такому під¬ходу оточуючим легше розуміти й приймати вас. Але слід пам’ятати про те, що не всі готові відповісти вам такою самою щирістю і відвертістю. Часом ваша чесність робить вас занадто довірливим, у результаті чого ви, буває, потрапляєте туди, куди не наважують¬ся залітати навіть ангели.
Я б намагався скуштувати якомога більше різних сортів солодощів.
У світі багато людей, і ви були б не проти по¬знайомитися з кожним із них. Ви володієте даром бачити в людях найкраще. Проте ваше бажання по¬куштувати всього потроху може тлумачитися, як не¬бажання розвивати стосунки з якоюсь однією люди¬ною. Звичайно, це добре, що ви можете отримува¬ти задоволення від спілкування з різними людьми, проте рано чи пізно настане такий момент, коли вам все-таки доведеться сказати комусь: «Ти на світі всіх миліший».
Я б знайшов найсмачнішу деталь і їв би тільки її.
Якщо вам пощастить зустріти людей зі схожими інтересами, смаками й уподобаннями, ви цілком бу¬дете задоволені цим спілкуванням. І справді, знайти того, хто дивиться на світ точно такими самими очи¬ма, — про це можна тільки мріяти. Однак пам’ятайте, що, обмежуючи своє спілкування одним типом сто¬сунків, ви відгороджуєтеся від цілої скарбниці не менш прекрасних переживань.
Узагалі-то я не дуже люблю солодке. Я б надав пе¬ревагу асорті з хрустких смажених горішків.
У вашому лексиконі слово «ненормальний» має позитивне смислове навантаження. Відповідно, кіль¬кість цікавих індивідуумів серед ваших друзів і зна¬йомих у багато разів перевищує середні показники. У житті людини, яка не вписується в загальноприй¬няті рамки, є свої принади, і вам подобається розгля¬дати світ не з гущі натовпу, а трохи з іншого боку. Однак ваші спроби відгородитися від того, що діється навколо, дають привід оточуючим сприймати вас як людину, що прагне бути іншою. Пам’ятайте, що той, хто більше всього на світі боїться здатися звичайним, відноситься до категорії людей, до яких така характе¬ристика підходить якнайкраще.
«Жива копія»
Клонуванням мишей, овець і мавп сьогодні вже нікого не здивуєш. У той же час генна інженерія про¬довжує досліджувати маловивчені території, де кордо¬ни між хімією і життям, етикою і прогресом виявля¬ються досить-таки розмитими. Те, що раніше сприй¬малося як сюжет дешевого науково-фантастичного трилера, перетворилося з недавніх пір у рутинний бізнес найбільших біотехнічних компаній. І схоже, що, незважаючи на всі протести й сумніви супротив¬ників штучної еволюції, ми семимильними кроками наближаємося до того моменту, коли вчені зможуть клонувати людину.
Уявіть собі, що ви — вчений, який бере участь в експерименті з клонування людини. За допомогою новітніх технологій із прискорення зростання живих організмів (не забудьте запатентувати свій винахід!) вам нарешті вдалося клонувати самого себе, так що тепер ви є гордим автором точної копії свого тіла аж до відбитків пальців. Однак у характері клона є один недолік, якого ви в собі не знаходите. Якою вадою або яким недоліком страждає ваш клонований двійник?
Уявивши себе в ролі вченого, ви отримали мож¬ливість дослідити свій характер холодним неуперед-женим поглядом із позицій наукової об’єктивності. Людська особистість рясніє прихованими вадами й нахилами, які ми намагаємося не помічати і не бра¬ти до уваги, але які час від часу все ж нагадують нам про себе. Думка про клонованого двійника — це не що інше як екран, на який ви можете без будь-яких побоювань спроектувати свої таємні недоліки й при¬гнічені бажання. Проте, поглянувши на них зі сторо¬ни, ви, можливо, почнете здогадуватися, що прихова¬ні вони зовсім не так глибоко, як вам здається.
Діагностика емоційного стану учнів
Діагностика емоційного налаштування на урок допомагає вчителю виявити проблеми й труднощі в соціально-психологічному аспекті. Знаючи, які емо¬ції, відчуття переважають в учнів, учителю значно легше вибудувати свою діяльність на уроці.
«Термометр»
Якщо всі крапки на «термометрі» знаходяться, на¬приклад, у верхній частині, яку ви обрали як пози¬тивну, то педагог може починати проводити заняття. У разі, коли велика кількість крапок, що сигналізу¬ють про погане емоційне самопочуття, учителю неба¬жано відразу застосовувати інтерактивну технологію, особливо якщо вона вимагає налагодження взаємодії між учнями. Можна значно поліпшити психологічну атмосферу в аудиторії, поговоривши з учнями й на¬лаштувавши їх на виконання завдання.
«Рибки»
Зараз ми перевіримо вашу емоційну готовність до уроку. Виберіть рибку, колір якої вам найбільше по¬добається саме зараз.
(Учням пропонуються на вибір різнокольорові риб¬ки — жовті, червоні, сині, зелені.)
У різних народів існує міф про те, що риба пе¬ревозить сонце, яке долає свій шлях уночі в океа¬ні. Жовтий колір рибки свідчить: ви готові до актив¬ної роботи.
У добу середньовіччя риба стала символом духо¬вної сутності, що прихована під покровом речей, які ми бачимо. В алхімічній традиції риба тлумачиться як символ містичного переродження. Ті з вас, хто об¬рав червону рибку, у цю хвилину насторожені, можли¬во, не готові до роботи, але здатні до «перетворення».
Риба — символ родючості, життєдайності. Вибір синьої рибки свідчить, що під час роботи на уроці ви не тільки успішно впораєтеся із завданнями, а й вия¬вите вміння творчо мислити.
За японською міфологією опорою Землі є гігант¬ська рибина. На цій рибині тримається Земля. Якщо ваш вибір — зелена рибка, то ви готові до розв’язання серйозних проблем.
«Кольоровий настрій»
Визначте свій настрій за допомогою одного з ко¬льорів веселки.
оранж. жовт. зел. блакит. син. фіол.
Райдуга — це дугоподібна різнокольорова смуга на небі, яка з’являється внаслідок заломлення соняч¬них променів у краплинах дощу. У давніх літописах райдугу називали «райською дугою» (скорочено «рай¬дугою»). Народження райдуги вважалося добрим зна¬ком, люди ототожнювали появу веселки з приємною перспективою на майбутнє.
У релігійній символіці райдуга виступає символом миру та злагоди. Згідно з розповсюдженим тлумачен¬ням, червоний колір означає Божий гнів, оранжевий — радість, жовтий — щедрість, зелений — надію, бла¬китний — щастя, синій — умиротворення природних сил, а фіолетовий — велич.
Нехай же на нашому уроці райдуга засяє всіма своїми барвами!
Канадські вчителі Анна Форестер і Маргарет Рейнгард наголошують на важливості приємної ат¬мосфери в класі: «Якщо після того, як ви зайшли до класу, всіх огорнула приємна атмосфера, — значить, перший крок зроблено: учнів налаштовано на настрій, який сприятиме ефективному навчанню».