метод проектів
Метод проектів
Одним із методів, що суттєво збагачує навчальний процес сучасної вищої школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання.
Важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до студента, спрямування зусиль не лише на навчання, а й на всебічний розвиток особистості.
Слово “проект” у європейських мовах запозичене з латини й означає “викинутий вперед”, “той, що висувається”, “той, хто “кидається в очі”. Потім це слово починають розуміти як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосовується в менеджменті й означає у широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків. Це розуміння для дещо відрізняється від того, що склалося в життєвому розумінні, де проект – задум певного нового об’єкту (машини, будівлі, механізми тощо), матеріалізований у кресленнях, схемах чи іншій документації.
Метод проектів – не нове явище в педагогіці. Він виник на початку XX століття в американській школі, застосовувався й у вітчизняній дидактиці (зокрема в 20-30 роках). В останній час цьому методу приділяється значна увага в багатьох країнах світу. Спочатку його називали методом проблем, і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. X. Кідпатриком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, за допомогою цілеспрямованої діяльності учня, пов’язуючи з його особистісною зацікавленістю саме в цьому знанні.
Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв’язання, з обов’язковою наявністю ідеї та гіпотези розв’язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів.
Метод проектів є ефективним в тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв’язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідницьких методик (наприклад, дослідження демографічних чи економічних проблем у різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів за однією з проблем, які б розкривали певну тему, зокрема, впливу кислотних дощів на оточуюче середовище чи розміщення різноманітних галузей промисловості в різних регіонах тощо). Проектна форма педагогічної діяльності ефективна лише в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вона передбачає відхід від авторитарних і репродуктивних методів навчання, вимагає обміркованого й обґрунтованого поєднання з різними методами, формами і засобами навчання.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок та умінь, що потребують самостійного конструювання знань та орієнтації в інформаційному просторі. Оскільки за визначенням проект є сукупністю певних дій, документів, задумів щодо створення реальних або теоретичних об’єктів, він завжди передбачає творчу діяльність.
Основними вимогами для використання методу проектів є такі:
– наявність значущої у дослідницькому або творчому плані проблеми або задачі, що вимагає для свого розв’язання інтегрованих знань, дослідницького пошуку;
– практична, теоретична, пізнавальна значимість очікуваних результатів; самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність;
– визначення кінцевої мети спільних або індивідуальних проектів;
– визначення базових знань з різноманітних галузей, які необхідні для опрацювання проекту;.
– структурування змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних результатів);
– використання дослідницьких методів (визначення проблеми та завдань, що випливають з неї, дослідження; висування гіпотез, рішення, обговорення методів дослідження; оформлення кінцевих результатів;
– аналіз отриманих даних; підведення підсумків, коригування, висновки).
Основні етапи і зміст проектної роботи:
1. Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.
2. Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
3. Практичний: виконання запланованих кроків.
4. Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, “захист” проекту.
5. Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.
Загалом проекти класифікують за такими параметрами:
За складом учасників проектної діяльності:
• індивідуальні
• колективні (парні, групові)
За характером партнерських взаємодій:
• кооперативні
• змагальні
• конкурсні
За рівнем реалізації міжпредметних зв’язків:
• монопредметні
• міждисциплінарні
• надпредметні
За характером координації проекту:
• безпосередній
• прихований
За тривалістю:
• короткі
• середньої тривалості
• тривалі
За метою і характером проектної діяльності:
• інформаційні
• ознайомлювальні
• пригодницькі
• мистецькі
• науково-пошукові
• конструкційні
Найбільш характерні форми роботи для навчальних проектів
■ групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;
■ самостійна робота студентів;
■ консультації з керівником проекту;
■ консультації з експертами; „
■ екскурсії;
■ лабораторна робота;
■ практична робота;
■ творчий звіт, «захист» проекту.
Отже, можна зробити висновок про те, що проект розвиває:
– дослідницький дух студентів;
– вміння самостійно здобувати знання;
– вміння аналізувати та синтезувати накопичений матеріал;
– вміння самостійно і критично мислити та висловлювати власну думку;
– творчий підхід до завдання;
– ініціативність та наполегливість;
– толерантність та вміння працювати в команді.
Тематика проектів має відношення до теоретичного блоку навчальних програм для студентів спеціальностей “Економіка підприємства”, „Фінанси” та “Бухгалтерський облік” й є метою поглиблення знань студентів у даній царині.
Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя.
Разом з тим, залучаються знання студентів не лише з однієї дисципліни, але й з різних галузей, стимулюється систематичне творче мислення, розвиток навиків дослідницької роботи.